Риба-слон (нільський слоник): особливості утримання та догляду

Напевно, кожен, у кого вдома є акваріум, мріє завести собі таку екзотичну рибку, яка не дуже вимоглива до змісту і при цьому має незвичайну зовнішність, що запам`ятовується. Найбільш відповідним варіантом у цьому плані по праву вважається риба-слон (Gnathonemus petersii). Якщо створити для цього вихованця оптимальні умови, то він ніколи не завдасть зайвого клопоту.

Життя у природі та зовнішній вигляд

Екзотична рибка-слоник, яку ще називають Нільський слоник, або слоник Петерса, у дикій природі живе у прісноводних річках Африки, а саме у водоймах центральної та західної частини материка.

Як це не дивно, але найкомфортніше ця риба почувається у каламутній воді зі слабкою течією. Причому селитися вона воліє ближче до замуленого, густо заросла травою дну. Ще краще, якщо серед рослинності зустрічається безліч корчів і колод, що виконують роль укриттів.

Слід зазначити, що Нільський слоник — рибка не дуже велика. У природі вона виростає до 22 см, а в акваріумі рідко можна зустріти особину довшу за 15 см. Завдяки життю в каламутній воді, риба-слоник має темне, практично чорне забарвлення. На її сплющеному з боків тулубі немає луски, чому воно виглядає бархатистим.

Черевні плавники у цієї рибки відсутні, а грудні розташовані досить високо. Спинний та анальний плавці знаходяться навпроти один одного, практично біля самого хвоста, який з`єднаний з тулубом за допомогою вузького переходу. Темну шкіру рибки прикрашають лише дві світлі смужки. Вони розташовуються з обох боків тулуба і тягнуться від спинного плавця до анального.

Відмінною рисою рибки є нижня губа, яка значно довша за верхню і нагадує хобот слона. Саме завдяки такій будові ротового апарату риба легко дістає їжу з мулу.

Очі у слоника Петерса досить погано розвинені. Це пов`язано з тим, що рибка віддає перевагу нічному способу життя. Тому шукати їжу, партнера, а також дослідити місцевість слонику допомагає орган, що розташовується на хвості та виробляє слабкі електричні імпульси. Їх уловлюють електрорецептори, розташовані на голові рибки, вони й допомагають створювати картину навколишнього світу.

Зміст в акваріумі

Слонік Петерса не відрізняється зайвою примхою, тому його можна рекомендувати як акваріумістам-початківцям, так і спеціалістам зі стажем.

Головне у догляді за цією рибкою створення умов, найбільше для неї підходящих:

1. Розмір акваріуму. Слід зазначити, що для риби-слона потрібна досить велика квартира. Так, для однієї особи підійде акваріум об`ємом не менше 200-250 л. А щоб риба почувалася комфортно, рекомендується заводити зграйку з 5-7 «слоників». Тому і акваріум має бути відповідним.
2. Параметри води. Ці рибки живуть у природі у теплих водоймах, тому на температуру в акваріумі слід звернути особливу увагу. Вона має бути в межах від +23 до +28 градусів. Не можна забувати про жорсткість води (5-15 одиниць) та про кислотність (6,5-7 одиниць). Риби-слони дуже чутливі до хімічних речовин, тому слід встановити досить потужний фільтр, один раз на сім днів заміняти третину води в акваріумі на свіжу. Регулярно потрібно сифонити дно, видаляючи залишки корму та сліди життєдіяльності вихованця.

   

3. Оформлення акваріуму. Так як рибка-слоник збирає їжу з дна, відшукуючи її за допомогою свого «хобота», то найкращим рішенням буде використовувати як ґрунт річковий пісок або шліфований гравій з торф`яною крихтою. Але обов`язково потрібно ретельно його перевірити, щоб у ньому не було гострого каміння або будь-яких сторонніх предметів, які можуть поранити ротовий апарат цієї екзотичної риби. На дно потрібно покласти стільки укриттів, щоб їх за кількістю було більше, ніж самих рибок, інакше не уникнути бійок між вихованцями. Освітлення краще підібрати неяскраве, тому що слоники Петерса воліють вести нічний спосіб життя. Крім того, ці рибки дуже чутливі до антибіотиків, аміаку та нітритів. Тому фільтр в акваріум потрібен досить потужний, але не створює сильної течії, яку слоники Петерса не виносять. Обов`язково потрібно обладнати акваріум кришкою, так як рибки часто вистрибують на волю. Важливо враховувати, що Нільські слони вкрай негативно ставляться до металевих предметів, які через це краще не використовувати як декоративні елементи.

   

4. Годування. Слоніки Петерса із задоволенням поїдають як живі та заморожені, так і сушені корми. У процесі годування важливо, щоб їжі вистачало всім вихованцям. Проблема може виникнути через те, що слоники Петерса не відрізняються зайвою рухливістю і занадто миролюбні, вони ніколи не боротимуться за їжу з іншими мешканцями акваріуму. Досить часто можна побачити, як власник годує своїх вихованців за допомогою пінцету, пропонуючи індивідуальний шматочок кожному слонику.

Це найнеобхідніші вимоги, яких слід дотримуватися при вмісті слоників Нільських. Підготувавши акваріум і витримавши рибок у карантині, можна спокійно переселяти придбаних вихованців на місце проживання.

Найкращі сусіди

Риби-слоники дуже миролюбні. Вони досить цікаво знайомляться з іншими мешканцями акваріума — акуратно торкаються їх своїми «хоботами», не завдаючи шкоди.

Зате самих слоників можуть легко образити інші великі хижаки.

Найкращими сусідами вважаються:

• риба-метелик африканська;
• синодонтис зозуля;
• синодонтис вуалеподібний;
• рибка конго;
• сомик перевертень.

Ці рибки ніколи не скривдять слоника Петерса і зможуть чудово з ним ужитися.

Досить часто новачків-акваріумістів непокоїть проблема того, що Нільські слони виробляють електричні імпульси, які теоретично можуть поранити дрібних рибок. Насправді, це абсолютно виключено. У слоників дуже низька електрогенність, тому вони не здатні абсолютно нікому заподіяти шкоди.

Статевий диморфізм та розведення в неволі

Нільські слони відносяться до тієї категорії риб, у яких статевий диморфізм практично не виражений. Самки відрізняються від самців лише тим, що вони трохи більші, і у них округле черевце.
У принципі, не дуже важлива підлога придбаного вихованця, так як отримати потомство в неволі від Нільських слоників не вдається. Вчені поки що до кінця не розібралися у причині. Вони припускають, що в умовах акваріума електричні імпульси, що походять від риби, спотворюються.

У результаті самці та самки не можуть визначити місцезнаходження один одного. Але поки що це тільки теорія. Можливо, в найближчому майбутньому вчені зможуть краще вивчити цих незвичайних екзотичних рибок, а потім отримати від них потомство.

Таким чином, і фахівцям, і акваріумістам-початківцям не варто боятися купувати Нільських слоників. Якщо придбати здорову рибку і правильно її доглядати, то вона зможе радувати свого господаря довгі роки, адже в неволі вихованці живуть не менше десяти років.